«Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!»
Цьогоріч виповнилося 150 років від дня народження Лесі Українки. Поетеса, драматург-новатор, публіцист, критик, громадський діяч. Вона посідає почесне місце в пантеоні українського літературного іконостасу поряд з Тарасом Шевченком та Іваном Франком.
Це її Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в українському письменстві», це вона була першою серед тих, хто прагнув вивести українську літературу на світовий рівень, позбавити її ознак хуторянства. Маленька, тендітна жінка, що жила в постійному болю, але не корилася долі, не плакала, а будила свідомість українського народу, закликала до рішучих дій.
Її думки та слова мають таку величезну силу, що і через століття звучать так актуально.
Учителі-філологи Петришина Оксана Василівна, Свиридюк Ілона Миколаївна, Осійчук Світлана Степанівна та Григорук Юлія Василівна з метою популяризації творчості видатної поетеси відвідали літературно-меморіальний музей у селі Колодяжне, у співпраці з керівником гуртка «Рукописна книжечка» Кузьмичем Олександром Юрійовичем створили плакат «Слово, моя ти єдиная зброя», провели уроки «На гостини до Лесі», організували поетичний конкурс «Слово Лесі сучасне і нині». Школярі з любов'ю декламували поезії Лесі Українки у шкільній групі «Філоложенята», що створена у вайбері, монтували відео про її життєвий шлях, готували цікаві презентації про життя та творчість видатної українки.
